Вечір українсько-німецької співдружності

         5 травня у німецькому місті Аахен відбувся вечір українсько-німецької співдружності, організований фундацією Карлспрайз, відділом культури міста Аахен та Спілкою Українці в Аахені у рамках проєкту “Дні української культури” в            м. Аахен (Німеччина) та вручення Карлової премії Україні, який обʼєднав усіх присутніх в єдину родину.

          Серед запрошених українських колективів був і колектив народного танцю «Дністрові зорі» (кер. Дарія Чум) нашого коледжу. В танцювальних рухах учасників колективу розквітла вся краса українського народного танцю, вони розкрили усі барви української культури і не залишили байдужим жодного присутнього на концерті.

        Щирі і радісні емоції залишаться з учасниками ще надовго. Родзинкою заходу стали спільні фінальні співи і танці, які попри мовний барʼєр вдалися!

         Щиро дякуємо вірним друзям України Олафу та Марго Мюллерам за запрошення!

Літературна онлайн-світлиця в бібліотеці

           В бібліотеці коледжу відбулась онлайн-зустріч з нашою землячкою – письменницею українського походження, яка зараз проживає в м. Торонто (Канада) Лідією Костів-Добачевською.

            У літературній онлайн-світлиці панувала тепла та затишна атмосфера. Тут приємно комунікували, ділились спогадами, враженнями, ідеями. Презентували і аналізували творчість, цікавились творчими планами на майбутнє. Під час спілкування п. Ліда презентувала свої книги,  розкрила ще одну грань своєї творчої особистості – талановитого читця своїх аудіокниг, які публікує на каналі YouTube.

            Ми, бібліотекарі, завдячуємо Галині Петрівській за чудову ідею, яку ми вчасно і з радістю підхопили і реалізували. Кілька авторських примірників в подарунок отримала в. о. директора міської бібліотеки м.Самбір Олені Чобаль.

Дякуємо усім присутнім.

Чорнобиль не має минулого часу

            Невблаганно спливає час. Але не старіє пам’ять. Вона повертає нас до жахливої трагедії, що сталася 37 років тому.
          Для історії людства – це всього лише мить. Для нас, живих свідків цієї біди – вічність, бо попіл і сльози Чорнобиля – скорботної матері України – ніколи не перестануть стукати у наші серця.
       Оспіваний мирний атом, здавалося б приручений і покірний, вийшов з-під влади людини. Втихомирити його вдалося дуже дорогою ціною. З плином часу Чорнобильське лихо не зникло, воно глибше проникло у життя нашого суспільства втратами померлих, хворобами живих.
    Чорнобильська атомна електростанція принесла найбільшу екологічну катастрофу, найбільше планетарне потрясіння. Ця трагічна подія назавжди увійшла в історію людства як «аварія століття».
Що нас ще чекає в майбутньому ми не знаємо. Скільки випробувань ще маємо пережити нам не відомо, але ми точно знаємо, що український незламний народ вистоїть, Україна відродиться, бо ми разом і ми сила!
          У коледжі відбувся виховний захід приурочений цій сумній події.
                                                                                                                                                                           Л. Заріцька

 

Майстер-клас з створення великодньої писанки

         Уже стало традицією проводити в коледжі майстер-класи з писання великодньої писанки. Цього року він теж відбувся. В умовах воєнного стану формат заходу був трішки скромнішим та все ж усі бажаючі мали змогу навчитися писанкарсва.

         У нас писали писанки не тільки наші студенти та викладачі, а й гості з Херсону, Енергодару, Миколаєва, Запоріжжя, Харкова. Вони тимчасово проживають в нашому місті, бо мають статус внутрішньо-переміщених осіб. Прийшли до нас для того, щоб і собі почерпнути щось цікавого з народних традицій та вмінь. В процесі писання писанок панувала атмосфера доброзичливості та дружби.

         Викладач народознавства Віра Маруняк цікаво розповіла присутнім про історію виникнення мистецтва писання писанки, техніку прадавніх узорів, розмаїття орнаментів та поступово перейшли до технічних аспектів та секретів майстерності.

         Цікавим та пізнавальним був сумісний процес творення одного з символів Великодня – писанки. І тут на згадку приходить фраза про те, що насправді писанка – це книга, яку треба вміти прочитати, бо негарних писанок не буває. Кожна з них неповторна.

         Цікавим моментом було даруванням пасочок і вербових букетиків нашим гостям. Посприяла цьому волонтерка Наталія Буряк, яка теж писала писанки з нами. Завдяки дирекції коледжу, зокрема з ініціативи Галини Петрівської  наш майстер-клас видався на славу.

Концерт духовного співу “Сім слів Христа”

           З хреста промовив Господь сім слів, сім речень, які так важливі для нас. Сім слів, які почув світ.

         «Сім слів Христа» – кантата композитора Мирона Дацка, автора цілої низки духовних творів на слова визначного василіянського проповідника, поета о. Василя Мендруня прозвучала 9 квітня 2023 року у залі органної та камерної музики м. Самбора у виконанні хору викладачів Самбірсього фахового коледжу культури і мистецтв “Домінанта” під керівництвом диригента Лесі Мигалик (солісти Ольга Голод , Іван Хай, концертмейстер О.Городиський, партія віолончелі Марія Пекінчак). Текст читала Інна Кушнір. Поблагословив проведення заходу о.Андрій Комар.

         Ця кантата написана для глибоких роздумів над словами нашого Господа, промовлених з хреста до Небесного Отця. Вони адресовані до кожного, хто прагне крізь призму духовної музики збагнути таїнство відкуплення людини.

         У виконанні ведучої Інни Кушнір звучала поезія духовної тематики Галини Петрівської та Лесі Заріцької, яка філігранно перепліталась з творами, що виконувались.

         Усі присутні отримали духовну насолоду, а також були вражені творчим тандемом диригента та хористів, бо голос своєї душі через пластику рук передавала своїм учасникам хору пані Леся, а вони серцем і душею возносили вголос хвалу Творцеві.

         На високому рівні звучало виконання твору, за що щирі слова вдячності висловила директорка коледжу Галина Петрівська.

Мистецький форум Дрогобиччини

      30 березня в Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І.Франка на факультеті початкової освіти та мистецтва відбувся “Мистецький форум Дрогобиччини” з нагоди 70-річчя від дня народження В. Зубицького

     Надзвичайно цікава мистецька акція, де були представлені мистецькі школи, коледжі, а також напрацювання університету. Наш коледж теж успішно брав участь у форумі. Директор коледжу Галина Петрівська представила мистецькій спільноті відеопрезентацію “Самбірський коледж культури і мистецтв. 70-років освітньої діяльності та здобутків” (монтаж В. Бардина та А. Анісімової), в рубриці “композиторська діяльність” звучав твір М .Головчака “Токата” у виконанні студента ДДПУ В. Салія.

       У фестивальному марафоні взяли участь тріо баяністів, студентів ІІІ народного курсу акордеоністів у складі Івана Бугіра, Івана Лоцко, Василя Пеція ( кер. М. Головчак) та викладач Микола Головчак. А на завершення всі мали змогу насолодитися грою Маестро Володимира Зубицького.

 

День відкритих дверей

            Днями в Самбірському фаховому коледжі культури і мистецтв відбувся день відкритих дверей, на який завітали учні шкіл м.Самбора. Гостей радо зустрічали студенти та викладачі коледжу. Захід пройшов у теплій та дружній атмосфері. З спеціальностями і освітніми програмами учасників ознайомила зав. денним відділенням Лідія Куриляк. Гості мали змогу послухати органну музику у виконанні Ірини Терлак, оглянути фотовиставку студентів ОП “Кінофотовідеосправа” (кер. В.Бардин), послухати народну музику у виконанні ансамблю народної музики (кер. М.Кащак, О.Голод), тріо акордеоністів, баяністів (кер. М.Головчак), бандуристки Надії Безкишки (кл.викл. О.Голод). Для гостей прозвучала і естрадна музика у виконанні естрадного ансамблю (кер.О.Веселовський).

            З вітальним словом до учнів звернулася директорка коледжу Галина Петрівська. На завершення всі мали змогу ознайомитися з матеріальною базою коледжу. День видався насиченим і цікавим.

            Свято фільмували і фотографували студенти “Кінофотовідеосправи”.

 

 

 

 

І став для нас він світочем в віках

           В коледжі викладачі української мови та літератури Любомира Швед  і Наталія Андриїшин провели святкову літературно-мистецьку годину «І став для нас він світочем в віках». У заході приуроченому до 209 річниці від дня народження великого майстра слова Тараса Шевченка взяли участь студенти-гуртківці.

            В першій частині зустрічі Любомира Швед розповіла про те, що сьогодні, як ніколи, Кобзар органічно злився зі своїм великим, нескореним народом і твердо ступає повсюдно у вільній державі, і говорить устами кожного із нас.

            Мистецька частина вразила різнобарв’ям талановитих студентів. Вони, довели, що великий пророк живе в словах, в нотах, в наших серцях. Учасникам вдалося віднайти в літературному океані найцінніші перли-вірші поета. Літературно-мистецька година завершилася грою-провідником «Шевченко монументальний».

            Перемогли знання, завзятість та патріотизм.

            Учасники отримали цінні призи. Команда «Перемога» (капітан Вікторія Волошин) переказала свій грошовий приз на допомогу ЗСУ.

            Директор коледжу Галина Петрівська подякувала студентам та організаторам заходу. Вона підкреслила, що сьогодні ми випросталися, відчули, що стали вищими за себе; не гнемося перед загарбниками з проімперськими намірами колонізувати вільний народ, а безстрашно долаємо небезпеки, крокуючи через пекло вогню ворогів зі словами: «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!»

365 днів незламності

 
Уже рік… А руки тремтять, як уперше.
На рік помінявся наш вік,
На сто – постаріло серце…
    В коледжі пройшла акція “365 днів незламності” приурочена річниці війни в Україні.
   Дай, Боже, нашим захисникам і захисницям ще більшої сили знищувати ворога на всіх фронтах, а людям міцної віри в перемогу! Прийми в свої обійми тих, чиї життя забрали ворожі снаряди.
   У цей день слід пригадати і тих українців, котрі сьогодні тримають для нас небо. Серед них свою варту несе викладач нашого коледжу Генріх Мельнарович.
    Позаду рік боротьби – попереду перемога. Позаду рік очікувань та сподівань, рік, що поділив відлік часу на ДО і ПІСЛЯ, рік люті і болю, рік людей із криці та сталі, рік, коли «Як ти?» стало найбільшим проявом любові, рік могил без кладовищ, рік, в якому кожен загиблий стає святим…
    Пам’ятаймо! Заради нас!
    Заради нашої УКРАЇНИ!
    За нами правда і з нами Бог!
    Вистоїмо, зможемо, переможемо!
                                                                                                                                                                              Леся Заріцька

Семен Гулак-Артемовський. Батько першої української опери

        В актовій залі нашого коледжу відбувся святковий концерт-лекція приурочений до 210-річчя від дня народження Семена Гулака-Артемовського – видатного композитора, оперного співака, драматурга, фундатора української опери.

         Головним його досягненням, безумовно, є написання першої української опери “Запорожець за Дунаєм”, яка стала світовим шедевром і виконується у провідних театрах світу, адже українська мова вважається однією з наймилозвучніших у світі, при поєднанні її з музикою народжуються творіння, що зберігають актуальність протягом багатьох століть. Цю перлину справді можна назвати народною оперою, адже надихнули митця на її створення українська історія, українська пісня і рідна українська земля. Ми й нині щиро веселимося, слухаючи дует «Відкіля це ти узявся» Одарки і Карася, арії Карася «Тепер я турок – не козак» і «На туркенях оженюся». І нині сумуємо разом із Оксаною («Місяцю ясний, зорі прекрасні…»). І сьогодні патріотична арія Андрія «Блаженний день, блаженний час…» та фінальний хор «Там, за тихим за Дунаєм…» змушують прискорено битися серце кожної української людини.

         Підготувала захід голова циклової комісії хорових дисциплін Леся Сушко. У виконанні чоловічого ансамблю (кер. І. Хай), солістів (І. Хай, О. Веселовський, О. Голод, Н. Давид, В. Орищич) та концертмейстерів (М. Мисак, Д. Мисак, Л. Мигалик, І. Терлак) та зведеного хору коледжу (кер. Леся Мигалик) звучали пісні, арії та хор з опери митця.

         Усі присутні отримали неймовірну приємність і не шкодували щирих оплесків і овацій.